Робота із самодіяльним хореографічним колективом

Народне мистецтво - життєдайне джерело, звідки всі види мистецтва черпають все нові й нові сили.
В Україні нема і не може бути розриву між мистецтвом і народом. Одним із найважливіших видів мистецтв у художній самодіяльності повинні бути єдині вимоги щодо підготовки виконавців, але цей процес набагато відрізняється. Професійні виконавці отримують навики і знання з дитячих років їх старанно вибирають за професійними даними,з ними щоденно займаються високопрофесійні майстри хореографічного мистецтва.



Робота із самодіяльним хореографічним колективом вимагає від керівника не тільки вузько-профільних знань, але й досвіду і здібностей педагога-вихователя. Не можна обмежуватись лише розучуванням і постановкою танців від виступу до виступу, від огляду. Необхідно регулярно і наполегливо виховувати учасників, а це вимагає великої і всесторонньої підготовки керівника. Керівник уміло будуючи роз'яснювальну роботу повинен добиватись, щоб кожний учасник колективу в усьому показував приклад іншим. Перш ніж приступити до занять з колективом керівник повинен уявити весь обсяг роботи необхідної для різностороннього виховання учасників. Для того необхідно розробити детальний перспективний річний план занять,який повинен складатися з двох основних розділів.
Перший: громадське і художнє виховання учасників хореографічного колективу. Керівник повинен передбачити відвідування учасниками колективу різних лекцій, зустрічей із визначними людьми сучасності.
Другий: робота колективу над створенням репертуару. В репертуар повинні входити народні танці усіх регіонів нашої батьківщини.
Творча підготовка занять, ретельний підбір вправ і музичного супроводу,їх відповідність віковим особливостям і музичній підготовці учасників, а також поступове наростання складності вправ і музичного супроводу приводить до успішного завершення занять та розвиває в учасників здатність оцінювати красу танцювального мистецтва.
Одне з важливіших питань - приміщення та обладнання залу,яке необхідно вирішити при організації танцювального колективу - це приміщення для занять, а також тренувальна форма учасників.
Приміщення необхідно обкласти станками. Добре,коли на одній із стін є дзеркало для перевірки кожним учасником правильності виконання тієї чи іншої вправи,пози чи танцювального руху.
Тренувальні станки - це укріплені паралельно до стіни на металевих кронштейнах два круглі поруччя діаметром 6-8 см.
Перед заняттями приміщення необхідно провітрити підлогу, чисто протерти вогкою ганчіркою, щоб ноги учасників не сковзались і не підіймався порох. В установі чи закладі, при якому діє танцювальний колектив, також повинно бути відведено місце для роздягалок.
Для занять також потрібно мати спеціальні костюми (репетиційну форму).Краще, коли б можна придбати купальники та трико.
Для хлопців - сорочки з короткими рукавами або трико.
Одяг для учасників повинен бути зручним, таким, щоб не заважав рухатись. Гумки, на яких тримається форма, повинні бути в міру тугими.
Взуття для виконавців повинно бути на шкіряній підошві. Можна проводити заняття у чобітках, чи туфлях. Каблуки у дівчат не повинні перевищувати 5 см.
Під час занять дівчата підбирають своє волосся щоб воно не заважало рухам. Обов'язок керівника - розподілити тренувальні вправи так,аби вони приносили максимум користі,займали мінімум часу і не викликали в учасників перевтоми м'язів. Рухи рук роблять танець, або плавними або різкими. Без них він зводиться до пустого, беззмістовного, механічного руху ніг. Із вище сказаного випливає, що постановці рух потрібно приділити стільки ж уваги як і постановці ніг. 
Отже, танець - це сукупність виразних і організованих рухів підкореним в загальному ритмі втілених у завершені художню форму. Він має невичерпні можливості для розвитку думок і почуттів танцюючи.